0 Comments
2026-09-28

Permitra • Перевезення відходів у Європі • 2026/2027

Перевезення відходів у Європі у 2026/2027 роках – які дозволи, реєстрації та документи потрібні на вашому маршруті?

Ви отримали замовлення на перевезення відходів із Польщі до Німеччини, з Чехії до Нідерландів або з Бельгії до Італії, і виникає основне питання: які дозволи, реєстрації та документи потрібні перевізнику, щоб законно виконати таке перевезення?

З 21 травня 2026 року в Європейському Союзі застосовуються ключові положення нового Регламенту (ЄС) 2024/1157 про перевезення відходів. Одночасно почала працювати система DIWASS, а з 2027 року також зміниться порядок оформлення перевезень, що здійснюються на підставі Додатка VII.

Основна складність полягає в тому, що не існує єдиного європейського дозволу на перевезення відходів. Окрім процедури, що стосується самого перевезення, необхідно перевірити вимоги кожної країни на маршруті.

Коротка відповідь

Перед прийняттям замовлення на перевезення відходів потрібно одночасно перевірити:

класифікацію відходів і правильну процедуру транскордонного перевезення,
національні реєстрації або дозволи перевізника у країнах на маршруті,
Додаток VII або документацію для нотифікації,
DIWASS а також вимоги, що діють у 2026/2027 роках,
документи, які мають бути доступні під час перевірки.

Сам факт наявності BDO, Додатка VII або дозволу лише однієї країни не означає автоматично, що перевізник може законно виконати весь маршрут.

Не існує єдиного «європейського дозволу на перевезення відходів»

Це базове правило, яке повинен знати кожен перевізник перед початком міжнародних перевезень відходів.

Норми ЄС насамперед регулюють транскордонне перевезення конкретних партій відходів. Водночас окремі держави мають власні системи для підприємств, які займаються перевезенням відходів.

На практиці правильність перевезення слід аналізувати на трьох рівнях:

Відходи та процедура:
що саме ви перевозите і чи підпадає перевезення під Додаток VII, чи під процедуру попередньої письмової нотифікації та згоди (PIC/нотифікація)?

Перевізник і країни:
чи має компанія необхідні реєстрації або дозволи в країні завантаження, транзиту та розвантаження?

Конкретне перевезення:
чи відповідають документи, дані DIWASS, маршрут, установка та фактичні дані вантажу застосовній процедурі?

Два автомобілі можуть перевозити один і той самий вид відходів за однаковою процедурою транскордонного перевезення, однак лише один із перевізників може мати повний комплект необхідних національних реєстрацій.

Крок 1. Спочатку визначте, які саме відходи фактично перевозяться

Перш ніж перевіряти BDO, §53, VIHB або інші дозволи, необхідно правильно визначити класифікацію відходів.

Одна з поширених помилок – припущення:

«Клієнт вказав код EWC 15 01 02, отже ми вже знаємо, що відходи входять до зеленого списку».

Не обов’язково.

Код EWC/LoW і класифікація, що використовується для транскордонного перевезення відходів, пов’язані між собою, але це не однакові системи класифікації.

Залежно від ситуації для правильного аналізу можуть знадобитися:

✓ код EWC / LoW
✓ код Базель / OECD
✓ точний опис відходів
✓ склад матеріалу
✓ рівень і вид забруднення
✓ небезпечні властивості
✓ місце призначення та спосіб оброблення
✓ операція з відновлення або видалення

Тому питання «чи можна перевозити відходи з кодом 15 01 02 за Додатком VII?» може потребувати додаткових даних про конкретний матеріал.

Крок 2. Додаток VII чи нотифікація?

Після правильної класифікації відходів необхідно визначити процедуру, яка застосовується до їх транскордонного перевезення.

Процедура	Типова ситуація	Документація
Ст. 18 / Додаток VII	Певні відходи, призначені для відновлення, зокрема відходи з додатків III, IIIA та IIIB	Додаток VII + необхідний договір + електронні дані відповідно до правил DIWASS
PIC / нотифікація	Зокрема певні небезпечні відходи, відходи з додатка IV та інші перевезення, що потребують згоди	Документ нотифікації, документ перевезення, згоди, договір, фінансова гарантія та додаткова документація

Коли використовується Додаток VII?

Відповідно до статті 4(4) Регламенту (ЄС) 2024/1157 загальні інформаційні вимоги статті 18 застосовуються до певних перевезень відходів, призначених для відновлення, якщо кількість перевищує 20 кг.

Це стосується, зокрема, відходів, перелічених у додатках III та IIIB, а також певних сумішей, зазначених у додатку IIIA.

Коли потрібна нотифікація?

Процедура попередньої письмової нотифікації та згоди є значно складнішою. Вона може застосовуватися, зокрема, до певних:

небезпечних відходів,
відходів із додатка IV,
відходів, які неможливо правильно віднести до одного запису,
сумішей відходів,
відходів, що потребують особливого контролю через склад або забруднення,
перевезень, на які поширюються спеціальні правила щодо відновлення або видалення.

У таких випадках Додаток VII не замінює нотифікацію.

DIWASS – чому 2026 і 2027 роки потрібно розглядати по-різному?

DIWASS – Digital Waste Shipment System – є центральним елементом цифровізації транскордонного перевезення відходів у Європейському Союзі.

З 21 травня 2026 року DIWASS використовується у процедурах попередньої письмової нотифікації та згоди.

21.05–31.12.2026

Для Додатка VII діє перехідний період. Документ може бути підготовлений поза DIWASS і супроводжувати перевезення у паперовій формі, однак уже необхідно використовувати нову форму Додатка VII і договір, що відповідає статті 18 Регламенту 2024/1157.

З 01.01.2027

Перевезення, що підпадають під статтю 18, мають оформлюватися електронно через DIWASS або системи, підключені до DIWASS. Організація транспортів вимагатиме завчасного обміну інформацією між учасниками.

Що це означає для перевізника?

Компанії, які регулярно перевозять відходи, не повинні сприймати DIWASS лише як ще одну форму.

Система вимагає правильної ідентифікації учасників перевезення, тому ще більшого значення набудуть:

дані особи, яка організовує перевезення,
дані утворювача відходів,
дані перевізника,
дані одержувача,
дані установки з відновлення,
класифікація відходів,
маршрут і запланована дата перевезення.

Крок 3. Перевіряйте кожну країну на маршруті – не лише завантаження і розвантаження

Одна з найпоширеніших помилок – аналізувати лише країну завантаження та країну призначення.

Якщо транспорт іде маршрутом:

Польща → Німеччина → Нідерланди

необхідно також перевірити німецькі вимоги до перевізника.

Важливо, що не існує єдиного європейського правила щодо транзиту. В одній державі сам проїзд може спричинити обов’язок реєстрації, тоді як в іншій правила можуть бути іншими.

Польща – BDO

Професійне перевезення відходів територією Польщі, як правило, вимагає відповідного запису в реєстрі BDO.

Для іноземних перевізників особливо важливо, що згідно з офіційною позицією BDO обов’язок також поширюється на компанії, які здійснюють транзит відходів через Польщу, навіть якщо і місце початку, і місце завершення перевезення знаходяться за межами Польщі.

Для іноземної компанії без філії в Польщі процедура реєстрації відрізняється від стандартної реєстрації польської компанії.

Німеччина – §53 і §54 KrWG

У Німеччині ключове значення мають вид відходів, що перевозяться, та характер діяльності.

Для збирання та перевезення відходів може застосовуватися повідомлення про діяльність відповідно до §53 Kreislaufwirtschaftsgesetz (KrWG).

У випадку небезпечних відходів необхідно перевірити, чи потрібен дозвіл відповідно до §54 KrWG.

Це два різні режими. Документ, придатний для стандартних відходів, не слід автоматично вважати дозволом на перевезення небезпечних відходів.

Нідерланди – VIHB

Компанії, які професійно перевозять відходи на території Нідерландів, повинні перевірити обов’язок внесення до реєстру VIHB , який веде NIWO.

Обов’язок стосується не лише нідерландських компаній. NIWO також встановлює вимоги для іноземних підприємств, які професійно перевозять відходи в Нідерландах.

Італія – ALBO, категорія 6

Компанії, які здійснюють транскордонне перевезення відходів на території Італії, підпадають під італійську систему Albo Nazionale Gestori Ambientali.

Для компаній, які здійснюють виключно транскордонне перевезення відходів, ключовою є категорія 6.

Бельгія – одна країна, кілька систем

Бельгія добре показує, чому одного лише зазначення країни не завжди достатньо.

Фландрія – OVAM,
Валлонія – SPW,
Брюссельський столичний регіон – Bruxelles Environnement.

Тому твердження «у мене є дозвіл на Бельгію» завжди має вести до додаткового питання: для якого регіону і для якого обсягу діяльності дійсний документ?

Які документи мають бути доступні під час перевезення?

Не існує однієї універсальної «папки водія», яка підходить для кожного перевезення відходів у Європі.

Обсяг документації залежить від виду відходів, застосовуваної процедури та країн на маршруті.

Для перевезення за Додатком VII слід, зокрема, перевірити:

✓ правильно заповнений Додаток VII
✓ відповідність даних фактично перевезеним відходам
✓ дані всіх учасників
✓ дані перевізника
✓ підтвердження необхідних реєстрацій
✓ документи, що вимагаються на місцевому рівні

До кінця 2026 року слід пам’ятати, що використання паперового Додатка VII у перехідний період не означає, що можна й надалі використовувати стару форму.

Як правильно перевірити конкретний маршрут?

У Permitra ми починаємо аналіз зі збору інформації, яка реально може змінити обсяг обов’язків.

Для первинної перевірки варто підготувати:

Країну реєстрації перевізника – компанія з ЄС може мати інші можливості, ніж підприємство, зареєстроване за межами ЄС.

Країну завантаження і розвантаження – тобто країну відправлення і країну призначення.

Усі транзитні країни – не пропускайте держави, через які транспортний засіб лише проїжджає.

Код і опис відходів – бажано EWC/LoW та Basel/OECD, якщо вони доступні.

Склад і властивості відходів – особливо якщо класифікація не є очевидною.

Операцію з відновлення або видалення і дані установки призначення.

Частоту перевезень – разове замовлення і регулярний маршрут можуть потребувати різного організаційного підходу.

Приклади – чому лише назви країни недостатньо?

Приклад 1: Польща → Німеччина → Нідерланди

Перевізник отримує регулярне замовлення на перевезення відходів із Польщі до установки з відновлення в Нідерландах.

Питання «чи достатньо BDO?» є надто вузьким.

класифікація відходів,
Додаток VII або нотифікація,
польська реєстрація BDO,
німецькі вимоги,
VIHB у Нідерландах,
DIWASS,
документація на час перевезення.

Приклад 2: Литва → Польща → Німеччина

У цьому випадку Польща є лише транзитною країною.

«Ми не завантажуємо і не розвантажуємо в Польщі, тому BDO нас не стосується».

Це припущення є неправильним. Згідно з офіційною позицією BDO іноземний перевізник, який перевозить відходи через територію Польщі, підлягає обов’язку реєстрації навіть тоді, коли і пункт відправлення, і пункт призначення знаходяться за межами Польщі.

Найпоширеніші помилки під час перевезення відходів по Європі

«У мене є BDO, отже я можу перевозити відходи по всьому ЄС».

Ні. BDO – це польська система реєстрації. Інші держави можуть встановлювати власні вимоги до перевізників відходів.

«У мене є Додаток VII, отже інші дозволи не потрібні».

Не завжди. Додаток VII стосується конкретної процедури транскордонного перевезення і не замінює автоматично національні реєстрації перевізника.

«У коду відходів немає зірочки, отже вони точно в зеленому списку».

Ні. Класифікацію для транскордонного перевезення потрібно визначати відповідно до належних правил і переліків. Одного лише коду EWC не завжди достатньо.

«Я лише проїжджаю через країну, тому реєстрація не потрібна».

Таке правило не можна застосовувати до всієї Європи. Транзитні обов’язки потрібно перевіряти окремо для кожної країни.

«У 2027 році я просто надрукую Додаток VII, як і раніше».

З 2027 року перевезення, що підпадають під статтю 18, мають оформлюватися електронно через DIWASS або системи, підключені до нього.

Як Permitra допомагає перевізникам із перевезенням відходів по Європі?

Перевізнику не потрібно утримувати власний відділ compliance, який постійно аналізує законодавство про відходи в багатьох країнах.

Permitra спеціалізується на транскордонному перевезенні відходів та європейських реєстраційних вимогах до перевізників.

Ми можемо проаналізувати запланований маршрут, перевірити вимоги окремих країн і, за потреби, допомогти пройти відповідні процедури реєстрації.

У вас новий маршрут із відходами? Перевірте вимоги ще до першого завантаження автомобіля.

Надішліть нам код відходів і маршрут, включно з країною завантаження, розвантаження та всіма транзитними країнами. Ми визначимо, що потребує перевірки і які реєстрації або дозволи можуть знадобитися перевізнику.

Не завжди потрібні всі можливі дозволи. Потрібні саме ті, що реально випливають із вашого маршруту, виду відходів і способу виконання перевезення.

Замовити аналіз маршруту Телефонуйте: +48 609 080 536

FAQ – перевезення відходів у Європі

Чи дозволяє польська реєстрація BDO перевозити відходи по всьому Європейському Союзу?

Ні. BDO – це польський реєстр. В інших державах потрібно окремо перевіряти місцеві вимоги до перевізників відходів.

Чи потрібен іноземному перевізнику BDO, якщо він лише транзитом проїжджає через Польщу?

Як правило, так. Офіційна позиція BDO вказує, що обов’язок реєстрації також поширюється на іноземних перевізників, які перевозять відходи через Польщу.

Чи є Додаток VII дозволом на перевезення відходів?

Ні. Додаток VII – це документ, який використовується в процедурі загальних інформаційних вимог, передбачених статтею 18 Регламенту 2024/1157. Він не замінює національні дозволи перевізника.

Чи можна будь-які відходи, що не є небезпечними, перевозити за Додатком VII?

Ні. Необхідно перевірити класифікацію відходів відповідно до належних додатків Регламенту 2024/1157 та інших умов процедури.

Чи буде з 2027 року Додаток VII оформлюватися через DIWASS?

Так. Перехідний період для паперового оформлення Додатка VII діє до 31 грудня 2026 року. З 1 січня 2027 року перевезення за статтею 18 мають оформлюватися з використанням DIWASS.

Офіційні джерела та додаткові матеріали

Ця стаття має загальний характер і відображає стан, перевірений станом на 25 вересня 2026 року. Вона не замінює аналіз конкретного перевезення. Обов’язки можуть залежати від класифікації та складу відходів, способу оброблення, країни відправлення, країни призначення, транзитних країн, статусу учасників перевезення та місцевих адміністративних вимог.